Джейкоб та Вісп)

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Для мене і він і Вісп — обидва гарнюні. Вони не "ідеальні виставкові екземпляри", але такі які вже є і все тут.

Згоден — гарнюні.

А щодо «виставкових екземплярів» — якось так склалося, що виставковими називають тих тварин, що просто оцінювалися на виставці. Тобто, їх допустили до оцінки і не дискваліфікували. Але при цьому зазвичай не зазначається, ЯК їх оцінили. Так що все відносно.

Якщо тварина підготовлена до виставки, здорова і не має каліцтв, що заважають оцінити якість хутра та форму, експерт її оцінює. Тобто, вона стає «виставковою». Зрозуміло, що власники намагаються оцінювати кращих тварин, бо нести на експертизу будь-яких — соромно.

Ну ї зрохуміло, що немає сенсу оцінювати тварин, що не знаходяться у розведенні, як у Вас. Звичайно, якщо тварина займає призове місце на виставці, її малюки продаються дорожче як більш якісні.

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Якщо дивитися очима, то Джейкоб дивного кольору, щось міє сірим, фіолетовим та кольором попілу після дров у грубі. Якщо на моніторі скопійоване з телефону фото — воно надто «не дуже». Наче знімали «на домофон» чи «стару Нокію». Якось так. Вітрина стоїть у такому місці, куди не потрапляє пряме сонячне світло.

Ничего удивительного — фиолетов вообще сложно фотографировать в плане хорошей цветопередачи. Лучше всего при дневном ярком свете, стоя спиной к окну. Так лучше всего оттенок передается.

Цитата: Pivnaya Feya

---

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Його у кімнаті важко упіймати, а про вулицю годі і казати.

Как так? Он же ручной! Или не особо?

А так на коленях пузом кверху лежит мило…

Вітаю! Особливість у тому, що Джейкоб на руках або при годуванні — ручний. Якщо його випустили на прогулянку по кімнаті — він скажена собака. Майже така як у мультику «Кіт-Пес», хіба що не кричить «сміттєвооооз!!!!»). Доки він не набігається і не випустить пар, до тих пір воно скаче скільки хоче і як хоче. Можливо він вже виріс з вітрини і тепер хоче окрему кімнату. Він може гуляти кілька годин. Після цього активність спадає і його можна просто взяти і посадити у вітрину. Там він посьорбає багатенько води і йде спатки. Лягає на бочок і спить. Тоді в нього можна хоч пальцем у пузо тикати — йому байдуже, він втомився. Він хвилин з 10-15 взагалі не реагує на ніякі збудники. Потім він «зарядився» і вже починає трохи стрибати. Оці 10-15 хвилин «fast charging» в нього постійно)

Цитата: Jerih

---

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Якщо дивитися очима, то Джейкоб дивного кольору, щось міє сірим, фіолетовим та кольором попілу після дров у грубі. Якщо на моніторі скопійоване з телефону фото — воно надто «не дуже». Наче знімали «на домофон» чи «стару Нокію». Якось так. Вітрина стоїть у такому місці, куди не потрапляє пряме сонячне світло.

Ничего удивительного — фиолетов вообще сложно фотографировать в плане хорошей цветопередачи. Лучше всего при дневном ярком свете, стоя спиной к окну. Так лучше всего оттенок передается.

Завтра спробую сфотографувати йому спинку під прямим світлом як Ви сказали. Може гарне щось вийде, а не «як завди»))

Доречі, ніхто не порекомендує гарне ергономічне розміщення поличок та доміків із поїлками та кормушками у вітрині? Частину хати шушики вже згризли і зараз стоять «запасні» домікі. Розмір стінки десь 60-65 на 100-110 см.

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Особливість у тому, що Джейкоб на руках або при годуванні — ручний. Якщо його випустили на прогулянку по кімнаті — він скажена собака. Майже така як у мультику «Кіт-Пес», хіба що не кричить «сміттєвооооз!!!!»). Доки він не набігається і не випустить пар, до тих пір воно скаче скільки хоче і як хоче. Можливо він вже виріс з вітрини і тепер хоче окрему кімнату. Він може гуляти кілька годин.

Да ладно! Шутите?? Он же 800+ г весит! Это скорее кабанчик, а не собака Но все равно сложно представить

Цитата: Barathrum_Nomad

---

ще трохи верби з подвір'я. Так сталося, що в мене є певний сезонний «постачальник»
Доречі, фото «постачальника» якраз по центру:

А Ваши пушистики кушают только веточки ивы или еще и листики?

Віктор у Вас дуже гарні шиншилки)) Особливо дуже ручні) До речі якщо бажаєте, можете у вітрину повісити гамак, вони таке люблять, якісь погризушки навісити, не бачу сінниці… можете самі зробити чи придбати, це зручно

Виктор, посмотрите, у Аси два домика рядом для двух пушистиков — отличная идея. Может, Вам для Джейкоба и Виспа тоже так сделать?

Вібачаюсь за довжелезну відсутність, стільки справ набігло що встигаю лише «поїсти та постпати». Вже майже як Джейкоб(.
Доречі, ось його фото під сонячними променями. Зараз треба бігти на таксі, тому постараюся відповісти на обідній перерві по іншим питанням.

Цитата: Pivnaya Feya

---

Цитата: Barathrum_Nomad

---

ще трохи верби з подвір'я. Так сталося, що в мене є певний сезонний «постачальник»
Доречі, фото «постачальника» якраз по центру:

А Ваши пушистики кушают только веточки ивы или еще и листики?

Даю хрумкати поки лише гілочки. Із зілля лише люцерна, крапива і шо вони там собі у сіні знайдуть. З будь-якою травою я дуже обережний. Хоч раціон трохи і оюмежений з моїм «розкладом», але так я хоч впевнений. Бо якщо щось не те з'їдять і станеться біда, то мене поряд може і не бути. Я зараз не хочу ризикувати

Цитата: Pivnaya Feya

---

Виктор, посмотрите, у Аси два домика рядом для двух пушистиков — отличная идея. Может, Вам для Джейкоба и Виспа тоже так сделать?

Дуже гарний варіант, треба буде спробувати, бо Джейкоб зробив доміки вже як швейцарський сир. Гамак був. Віспу подобалось, а от бобрику ні. Можливо через це він повідрівав три з чотирьох ціпків на яких тримався гамак. У Віспа сил тоді б не вмстачило. Є варіант що треба було кожному повісити, а не один на двох. В нас взагалі щось «спільне» на початку довго не жило. Що поїлки, що миски з гранулятом. Навіть зараз Джейкоб залазить у колесо, бігає там, а після цього як у гойдалці зі сторони у сторону качається і не пускає Віспа. Однак Віспік вже дорослішає і через раз починає його з колеса виганяти

Найкраща фотка:

Цитата: Jerih

---

Найкраща фотка:

Да, тут Джейкоб — ЗВЕЗДА ))

А на этой он замаскировался под Доби из Гарри Поттера

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Даю хрумкати поки лише гілочки.

Зря, в листиках ивы уйма полезного. Изик их лопает даже лучше, чем веточки.
Главное их правильно посушить — чтобы они не потемнели и остались зелеными (сушить в тени, потому что на солнце витамины распадаются).

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Даю хрумкати поки лише гілочки. Із зілля лише люцерна, крапива і шо вони там собі у сіні знайдуть. З будь-якою травою я дуже обережний. Хоч раціон трохи і оюмежений з моїм «розкладом», але так я хоч впевнений. Бо якщо щось не те з'їдять і станеться біда, то мене поряд може і не бути. Я зараз не хочу ризикувати

Загалом, у цьому сенс є, тому що на листях дерев часто можна знайти білі плями, що залишають пташки, а вони стільки болячок розносять. Звичайно, треба бути уважними, але іноді можна і не догледіти…

Смотрю и удивляюсь, как этот «Доби» такой тяжелый (под 900 г) на ладони уместился? Или он просто тяжелый, но не «огромный»?

Цитата: Jerih

---

Смотрю и удивляюсь, как этот «Доби» такой тяжелый (под 900 г) на ладони уместился? Или он просто тяжелый, но не «огромный»?

Це такий ракурс. Одна з небагатьох можливостей тримати його на одній руці. Тут він сидів майже як м'ячик. Можливо він не дуже об'ємний, однак дуже м'ясистий.

З понеділка має вибиратися у мої краї Мама, вона може допомогти і не тільки з кактусом (відписав в окремій темі про Чолу).
Через мій робочий графік не вистачає на все часу. Що зараз. Шушики переїжджають в іншу кімнату, там для них окремо пересуваються меблі щоб гармонійно розмістити вітрину. З обновок — перейшли на пісок «Вітакрафт Санді». Трохи розчарований об'ємом. За вартість говорити не буду — він того точно вартий. Взяв дві штуки, а приїхало… Ну як сказати). Кіло піску схоже на пачку гречки чи цукру у 800г. Мабуть візьму ще два кіло, щоб в очах «солідніше» виглядало. Найголовніше — він кардинально відрізняється від того що я купляв раніше. Фракція схоже, однак пилу — практично немає. Може тільки якийсь «осад», але без цього ніяк. Пилюки від піску немає не те що «всюди», а навіть на стінках вітрини. Я вже і не знаю, чи то звичайний пил чи від піску. Була можливість спробувати ще пісок Версалага, але цінник там не дуже адекватний. Чи я не там шукав, чи він дійсно такий дорогий. Зараз Санді влаштовує на всі 99%. 1% — візуально кіло піску я уявляв трохи більше).

По шушкам. Джейкоб як завжди без новин про себе — спить та жре, жре і спить. Між поїсти та поспати ще знаходить час побухтіти).
Я знаю, що шушиків в мене двоє. На фоні Джейкоба Вісп десь наче загубився, але Вісп хай буде «на десерт». У Віспа майже випало, якщо можна так сказати, молочне хутро. Тепер на дотик він більше схожий на Бобрика, однак за комплекцією ще до бухтєлки далеко. Як і Джейкоб пішов на масу — робиться кругленьким та м'ясистим. Раніше був біленький із чорним хвостиком та вушками. Тепер перецвітає і колір не однорідний — сіро-біло-чорний). Гарнюня.За ці тижні Джейкоб більше став просити гуляти поза вітриною і на руках і менше бухтіти. Історія про те, чому у Віспа призвисько «Штанішки» теж буде. І вона буде точно не менше історії за Джейкоба.

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Можливо він не дуже об'ємний, однак дуже м'ясистий.

Ви мали на увазі «м'язистий»? М'язи у домашніх улюбленців завжди викликають приємніші асоціації, ніж «м'ясо», згодні?

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Зараз Санді влаштовує на всі 99%. 1% — візуально кіло піску я уявляв трохи більше).

Відпишіться, будь-ласка, чи є різниця у його споживанні за кількістю порівняно з цеолітовим піском (я так розумію, що ви його використовували раніше?). Тобто, він більш «витратний», чи ні?

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Тепер перецвітає і колір не однорідний — сіро-біло-чорний). Гарнюня.

Вот тут не понятно. По родословной Виспер белый Вильсон с каким-то количеством эбони по материнской линии. Эбони перецветают к 6 месяцам. Некоторые экстратемные — к году. Виспу уже 13 месяцев — а он все еще цветет? Хоть и не темный?

Было бы здорово увидеть его фото за последние полгода с разными промежутками — как менялся цвет?

Цитата: Jerih

---

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Тепер перецвітає і колір не однорідний — сіро-біло-чорний). Гарнюня.

Вот тут не понятно. По родословной Виспер белый Вильсон с каким-то количеством эбони по материнской линии. Эбони перецветают к 6 месяцам. Некоторые экстратемные — к году. Виспу уже 13 месяцев — а он все еще цветет? Хоть и не темный?

Было бы здорово увидеть его фото за последние полгода с разными промежутками — как менялся цвет?

Щоб не повторювати ситуацію з кольором очей, то завтра при денному світлі зафоткаю Віспа. В дитинстві він був білосніжний, а тепер наче у пилюці купався. Він не кольору «чозаїки» став, а часково сіро-біло плямистий

Всім гарного дня/ночі чи ранку!
З минулої повісті пройшло вже багато часу, і на великий жаль, 99% його забрали побутові справи.

Почну з гарних новин — з шушиками все добре. Зі мної також все добре — руки-ноги на своїх місцях та є дах над головою).

Отож по новинам.
Джейкоб вимахав добряче у вазі й об'ємі. Вісп не встигає за ним, але вже і не малесенький.

Зараз Джейкоб важить за 900. Десь 905-910 ± коли заважувати. Спочатку було хвилювання, що в нього початкова стадія ожиріння. Коли він стрибає по вітрині то вся кімната трясеться. Порекомендували подивитися йому під передніми лапками хутро. Якщо є «набряки» та випадіння хутра — то це точно ожиріння. В моєму випадку було гірше — ожиріння немає. Так, під передніми лапками хутро не таке розкішне як на спинці, але випадіння чи жирових утворень немає. Він просто такий собі кругленький, товстенький і нахабний.

В дитинстві в нього на дупці був маленький ковтун, який ніяк не можна було розплутати. Доводилося трохи відрізати час від часу щоб воно відростало і не було пустого місця на спинці. З часом це виправили і тепер все остаточно відросло. Тепер це кругленька і нахабна шуша розміром з хлібину. Зовнішність в нього гарна, а от у середині не все так добре. Він і до цього дня відрізнявся дуже «специфічним» характером. За цей час він «розвинувся» ще краще. Знищив половину вітрини і зламав колесо)

Колесо і так страждало, бо мало бокову грань. Він її гриз час від часу і через це втратився баланс. Тепер воно хитається туди-сюди, бо центр ваги вже не там де був, коли то колесо прикручували. Гірше те, що в нього проламано кріплення. Там простий болт з сардельку з шайбами, який проходить крізь стінку вітрини. Він так набігався, що і кріплення проламав). Тепер колесо ще й під кутом обертається.

За ним була помічення дуже дивна поведінка. Джейкоб не самка, а самець. Однак у нього прокинувся «батьківський інстинкт». В дитинстві він всіляко показував Віспіку, що ВІН тут головний і його ВСІ тут будуть слухатись. Абсолютно всі, навіть якщо ці «всі» про це не здогадуються. Отож воно стало більш нахабне, агресивне і егоїстичне). Спершу їсть він, а Віспік вже як місце біля кормушки звільнеться. Довелося купити ще одну, хоч і меншу за розміром. З того часу почалися перегони від кормушки до кормушки по колу. Головному по вітрині це не сподобалося і він почав час від часу вивертати одну з кормушок. Якщо не перекине, то нагадить туди. Чи почне по ній стрибати і викидати звідти гранулят, а після цього тарабанити в неї наче в барабан якийсь. Типу «подивись як я можу! все буде як я схочу!». За воду не сперечаються — тут в них мирова угода. За їжу такого немає. Він постійно жре. Не їсть, а саме жре. Все що можна і не можна. Поличкі, гранулять, пальці, нігті чи волосся — йому нема різниці. Головне — сам процес!.. Обожнює зкидати камінці для гризіння з верхньої полички. І чим гучніше вони падають тим йому веселіше. Іноді він засипає сидячі біля своєї кормушки, тримаючись за неї однією лапкою. Якщо він втомився, то ліжко в нього усюди. І біля кормушки, і на поличках, і в доміках — у будь яких позах. Тепер в нього ще й колиска власна є. Він, як набігається у колесі, лягає в ньому догори пузом і викидає за край свої кінцівки. І доки він не відпочине, то Віспік не зможе побігати у колесі. Колесо зайнято — там відпочиває «господар».

Так минає «робочий час» з вечора до ранку. З ранку до вечора вони більш дружні. Чи сплять один на одному хрест на хрест, чи поряд разом сидять на доміку і тихенько куняють. Як увечері «прокинуться» то Господарське Око починає командувати всім. нічого не має відбуватися без його контролю. Якщо він не хоче гуляти чи стрибати на руки — ніхто не буде. Візьме і буде сидіти і не випускати Віспа. Наче Цербер якийсь. Однак є і зворотня сторона медалі. Така поведінка дозволена лише йому. Якщо він зайнятий звичними для себе справами — смачно і багато поїсти — і в цей момент не догледів за Віспіком, то починається найцікавіше. Поки один хрумкає, інший стрибає на руки і застрибує відразу назад у вітрину. І так по колу. Однак, якщо в цей час підійшла якась з кішок і якось перервала цей процес, то прибігає господар. Зазвичай Віспік щось горланить на своїй мові і чекає вже у вітрині на наступну нагоду вистрибнути на руки. Чекає поки кішка не піде в іншу кімнати. Поки Віспік проганяє рудих гостей куди подалі, то на його занепокоєння прибігає Господар Вітрини і починає вже більш «продуктивно» проганяти того, хто заважає Віспу. Тут він робиться дуже агресивним, стає на задні лапи і щось гучно бурчить на кішку. Вчити Віспіка життю може тільки він — іншим не дозволить).

За Віспіка. Колір в нього трохи змінився. Тепер він трохи плямистий. З основних мінусів — в нього не пропорційна вага до його віку. Не те шоб він чогось важив 250-300 грамм, але і не 850-900 щоб бути схожим на Джейкоба. Апетит в нього поганенький і зараз це виправляється Аміносолом та Траумелем. Є позитивний результат, але не все відразу. Трохи згодом ще додам насіння гарбуза проти усіляких гельмінтів. Чи є вони в нього чи нема, вже не важливо. Зараз йде профілактика. Люцерну люблять, вербу люблять аж до останнього шматочка. Погратися з ними можна не раніше 20-21 години, а ще краще близько 2ї ночі. Нажаль в інший час багато труднощів. Через цей «черговий карантин» в них порушений режим сну. До цього на світанку вони лягали спатки, а я вибирався на роботу. Ближче до 20ї години я вже вертався, а вони тільки «прокидались» і цілий день їх ніхто не турбував. Зараз все треба робити значно повільніше і обережніше, щоб не розбудити їх черговий раз.

За вітрину.
Ззовні вона ціла). У середині вцілів лише каркас, бо алюміній Джейкоб не здолав. Сходинки з кругляшків тепер перетворилися на сходинки з трапецій і прямокутників. Края поличок відгризані за баченням «дизайнера». Про новий дизайн дверцят у доміках і годі казати. Там де були двері вже і дверей немає. В іншому доміку цілу стінку відгриз бо його дупка вже погано пролазила). Як би там не було, не все так погано. Колись це мало статися — це лише витратний матеріал. Головне що каркас цілий, а полички з доміками то таке. Думав купити йому чи в якомусь зоомагазині чи на olx, але фото тих домівок переконали їх не купляти. Якісь доміки зроблені невідомо з якої деревини і чіткого опису немає. Мені дуже велика різниця, на відміну від продавця, з чого та буда зроблена. Шуша це не пацючок, не хом'ячок чи морська свинка. Шуша — це самохідна хутряна пилка. Майже як бобер, хіба що греблю не будує. Інші будиночки скріплені або на клей або на цвяхи маленька. Що то що інше не дуже тішить.В нас був один домік, який прогризли до цвяхів. Щоб шушики не поранили себе довелося його розібрати «на запчастини». Взяти дрельку, наробити дірок і зкріпити все це шкантами для меблів зкріпляти.

Настав час оновлень у їх домівці, однак бажання (і навіть грошей!) недостатньо. Немає де купити. От немає і все. Ринки не працюють, Епіцентр зачинений. На руках тільки дизайн новий і трохи креслень оновленої вітрини. Пилки всякі в мене є, а от з матеріалом не дуже добре. Щось (якщо не майже все), я зможу зробити власноруч. Щось, може, доведеться й купити. От купалку, наприклад. В стару влазить тільки Віспік, а Джейкобу вона вже як водолазний костюм. Тому з нетерпінням чекаю завершення цього «улубленого» карантину, щоб закупитися у тому Епіцентрі всілякими дровами, ціпками і гачками. Треба і полички з чогось робити, і сходинки, і доміки і гамак на ціпках і купалку. Той Епіцентр наче якось і працює, але поки в нас у столиці на «відкриють» транспортне сполучення пертися туди сенсу немає.

Фотографії шушиків будуть не раніше як сонце встане, бо серед ночі вони займаються своїми справами і телефон в мене фотографує «так собі» при кімнатному освітленні.

Хм… Віктор, дуже Образно (не плутати з образливо) і з гумором написано! Я начебто побачив все описане пухнасте господарство на власні очі. Добре, коли можна власноруч переробляти все у їх помешканні за власним дизайном та кресленнями.

Що стосується Епіцентру, то чому не хочете замовити все, що потрібно «з доставкою»? Чи Вам обов'язково треба попередньо побачити матеріали на власні очі, помацати дошки?

Какой приятный сюрприз! Захожу, вижу уведомления о подписках — перехожу с замиранием сердца — а это Джейкоб и Висп снова с нами Виктор, спасибо за рассказ! Три раза прочитала, чтобы прочувствовать самые сочные моменты Как говорится, ждали долго, но оно того стоило!

С нетерпением ждем продолжение!

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Шуша це не пацючок, не хом'ячок чи морська свинка. Шуша — це самохідна хутряна пилка. Майже як бобер, хіба що греблю не будує.

Вот это определение! надо запомнить Очень точно )

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Настав час оновлень у їх домівці, однак бажання (і навіть грошей!) недостатньо. Немає де купити. От немає і все. Ринки не працюють, Епіцентр зачинений. На руках тільки дизайн новий і трохи креслень оновленої вітрини.

Но у вас же есть прямо «под боком» источник — верба! Из ее веточек много чего можно в клетку сделать. Тем более, я вижу, что Вы это хорошо умеете.

Цитата: Barathrum_Nomad

---

Треба і полички з чогось робити, і сходинки, і доміки і гамак на ціпках і купалку.

Предлагаю такой оригинальный домик им предложить.